Знов зозулi голос чути в лiсi,
Ластiвки гнiздечко звили в стрici.
А вiвчар жене отару плаєм,
Тьохнув пiсню соловей за гаєм.

Припев:
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку
Жде дiвчина, жде.

Їшла вона в садок повз осокори,
Задивилась на високi гори,
Де з берiз падають чистi роси,
Цвiт калини приколола в коси.

Припев:
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку
Жде дiвчина, жде.

Вже за обрiй сонечко сідає...
З полонини їй вiвчар спiває:
“Я прийду до тебе, як отару
З водопою зажену в кошару."

Припев:
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку
Жде дiвчина, жде.

Ось i вечiр. Вiвцi бiля броду
З Черемоша пьють холодну воду.
А в садочку вiвчара стрiчає
Дiвчинонька, що його кохає.

Припев:
Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку
Жде дiвчина, жде.

Всюди буйно квiтне черемшина,
Мов до шлюбу, вбралася калина.
Вiвчара в садочку, в тихому куточку
Жде дiвчина, жде.
Жде дiвчина, жде.