Сонце сіло за горами
 Та й за Верховину.
 А гуцул давно чекає
 Кохану дівчину.

 Приспів:
 Пісне з полонини,
 Полинь до дівчини!
 Розкажи, як я кохаю,
 Як її чекаю. (весь куплет – 2)

 Так запали в душу коси,
 Стрічками обвиті,
 Як волошки, сині очі –
 Єдині на світі.

 Не розкажуть про кохання
 Їй вуста несмілі,
 В пісні серце розкриваю
 Я дівчині милій.

 А коли засяють зорі
 Понад рідним плаєм,
 Ніжну пісню про кохання
 Разом доспіваєм.