1.Там далеко при долині, де чудовий край,
Змайстрував мені сопілку майстер-дивограй.
Щоб всі гори любували, щоб всі ріки хлюпотали, 
Щоб розквіт чудовий край – ти, сопілко, нам заграй.

П-в:
    Ой сопілко-чарівнице, грай, грай, грай.
    Хай полине співаночка понад гай,
    Хай тумани розійдуться, хай всі друзі тут зійдуться – 
    Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй.

2.Я сопілку мальовничу у руках несу,
Співаночку свою рідну в серці збережу.
Щоб зуміли всі любити і в любові тільки жити –
Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй.

П-в:
    Ой сопілко-чарівнице, грай, грай, грай.
    Хай полине співаночка понад гай,
    Хай тумани розійдуться, хай всі друзі тут зійдуться – 
    Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй.
    Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй…
    Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй…
    Ой сопілко-чарівнице, грай, грай, грай.
    Хай полине співаночка понад гай,
    Хай тумани розійдуться, хай всі друзі тут зійдуться – 
    Ти, сопілко-чарівнице, нам заграй.