Заснули мальви бiля хати,
Iх мiсяць вийшов колихати.
I тiльки мати не засне,
Мати не засне,
Жде вона мене.

О, мамо рiдна, ти мене не жди,
Менi в наш дiм нiколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла,
I кров’ю зацвiла.
Не плач же, мамо, ти ж бо не одна —
Багато мальв насiяла вiйна.
Вони шепочуть для тебе восени:
«Засни, засни, засни, засни…»

У матерiв є любi дiти,
А у моє