Така солона ніч оця,
либонь, що пивом лиш запити;
у такт сльоті сльоза з очей –
мені вже нікого любити.

Приспів 1:
Старий мій друже львівський бар,
бармен веселий, невгамовний,
і пиво світле, мов янтар,
мій задушевний співрозмовник.
Гей, пива й музику, бармен,
сльота-біда таки минеться;
жива легенда – айн момент! –
і доля нам уже сміється!

В розшивку мури кам’яні –
у них бере початок Лета,
і в плині пізньої пори
впаде тягар з душі поета.

Приспів 2:
Старий мій друже львівський бар,
єдиний ти мене рятуєш,
і пиво світле, мов янтар,
воно чогось в житті вартує.
Гей, пива й музику, бармен,
сльота-біда таки минеться;
жива легенда – айн момент! –
і доля нам уже сміється!