Зоряний блюз

Крила ти маєш- лети,
Крок у небо зроби з висоти
Залишай на землі своє тіло,
Бо під сонцем воно не потрібно
Так Ікару нашіптував змій
Запевняв його в тиші нічній
Змучив серце на рану до ранку і до світанку
Зорний сад, у тенети ловив зорепад
Усміхався Ікару лукаво та схиляв до забави.
Один крок ти зроби, мужній мій,
Знай розпалював лагідний змій,
І цій світ буде виключно твій
Ще до світанку
Крок у небесну путь 
Не спинить і не відвернуть
Від безодні до висоти
Тільки лиш крок
А між ними ти
І хоровод мертвих муз
Водить зоряний блюз
Від безодні до висоти
Лиш крок

Ніч береже лиш тих 
Хто себе боронить від усіх
Кого біль зупиняє на мить
Місяць в обійми  летить
Місяць не йди вночі 
І живим свій день розпочни
Та про зоряний блюз мовчи
Ще до світанку
Та про зоряний блюз мовчи
Ще до світанку