До тебе прилетіла голубка сизокрила - та не я.
 Про щастя говорила, крилами небо вкрила - та не я.
 А я на жаль не сміла, тобі сказати: «милий, я твоя.»
 Крізь посмішку щасливу дивилася сміливо - та не я.

 А я не знала, того не знала.
 Як буде, так і буде – все одно.
 А я кохала, і вишивала
 Сльозами мрії долі полотно.

 Тебе шукала всюди. Казали добрі люди: «Він не твій».
 Я відповідь почула в тій пісні, що забула: «Він не твій».
 Але вона розлюбить, вона тебе погубить - зрозумій.
 Твоя душа заплаче – моя душа пробачить, милий мій.

 (х2)
 А я не знала, того не знала.
 Як буде, так і буде – все одно.
 А я кохала, і вишивала
 Сльозами мрії долі полотно.