Зорі на небі запалюють люди талантами
 Я по зірках розгадаю своє майбуття
 Справжні таланти завжди дуже схожі з трояндами
 І без поразок порожнє мистецьке життя

 Хай забуваю пуанти і клавіші плутаю
 Хай до визнання далеко-далеко мені
 Та все одно королевою публіки буду я
 Сцена, маестро і оплески як уві сні.

 Кожна хвилина мистецтва як дотик прекрасного
 Серце торкає і душу навік полонить
 Хай допоможе мені погляд янгола ясного
 Над Україною зірку свою запалить.

 Ще забуваю пуанти і клавіші плутаю
 Ще до визнання далеко-далеко мені
 Та все одно королевою публіки буду я
 Сцена, маестро і оплески як уві сні.

 Хай забуваю пуанти і клавіші плутаю
 Хай до визнання далеко-далеко мені
 Та все одно королевою публіки буду я
 Сцена, маестро і оплески як уві сні.