Я вже не тану від даремних марень,
Від мрій і слів, ні віри, ні жалю.
Ти не моя, бо я тобі не пара
І, байдуже, чи я тебе люблю.
Як літній дощ не мириться зі спекою,
Так ми з тобою друзі навпаки.
Ти можеш бути мрією далекою,
А мрій жінок не прагнуть навіки.

Приспів:
Я знаю все пробачиш ти, пробачиш ти,
Втамуєш біль, пекучий біль ти знов і знов.
Я знаю все пробачиш ти, пробачиш ти,
Щоб зберегти свою любов, любов... (весь куплет – 2)

Я вже не тану, серце моє, як камінь.
Ти не вина, але причина ти.
І цей вогонь, що не згорів між нами
В глибокий біль бажає прорости.
Візьму свій плащ і лист твій нерозбірливий,
Щоб мати те, чого не маєш ти.
Я вже не щирий, не такий довірливий,
Я можу тільки взяти і піти.

Приспів (2)