Відгукнули осінь вересневі птиці
І крильми у небі вивели "прощай".
Захотілось птицям ще раз подивиться
На ліси і гори, на коханий край.

Приспів:
Рідний край -
Це помах для крила,
Це промінь для тепла,
Рідний край -
Це сила молода,
Рідний край -
Це поклик до гнізда.

Відспівали з висі птиці голосисті,
А у тому співі радість і журба.
Хусткою своєю - пожовтілим листям -
Їм услід махала мовчазна верба.
Дочекатись птицям днів весняних треба -
Під крило покласти далечінь доріг.
Українське поле, українське небо
Із країв далеких знов зустріне їх.