Пригадалась вузька стежина,
Що вела нас до тих беріз,
Верболозовий дух, калина.
Спомин знову сюди привів.
Ніжний дотик руки, стрічання.
І та млосна цілунку мить,
І кохання палке признання
В моїм серці тепер горить.

Приспів:
Ой Прут ріка, стрімка вода,
Біжить вода немов життя, немов життя.
Ой зупинись! Хоча б на мить.
І поверни щасливі дні, юні літа.

І хоча ми з тобов не в парі,
Та не можу я ніяк забуть
Чарівні твої очі карі,
Диво-цвіт їх не повернуть.
Пригадалась вузька стежина,
Що вела нас до тих беріз,
Верболозовий дух, калина.
Спомин знову сюди привів.

Приспів. (4)