Знову наснилось дитинство,
Тепле, як гарна весна.
Вишня вдяглася в намисто,
Мама щаслива й сумна.
Там за село проводжала     |   
Долю мою молоду...         |(2)
Щедро мені щебетала        |
Мамина вишня в саду.       |

Вдаль голубими вітрами
Весни за обрій пливли.
Раннім туманом у мами
Коси, мов дим, зацвіли.
Мати в тривогах вінчала    |
Щастя жадане й біду...     |
Радо мене зустрічала       |(2)
Мамина вишня в саду.       |

Здавна близьке й сокровенне
Все там, аж терпне душа.
Начебто й мама до мене
Стежкою в сад поспіша.
Знов, як бувало, до столу  |
Кличе, лиш в хату зайду... |
Ронить зацвіток додолу     |(2)
Мамина вишня в саду.       |

Пісня любові й дитинства
В серці бринить, як струна,
Наче священна молитва
З рідного краю луна.
Та не порадує літо         |
Душу мою молоду...         |
Плаче тепер білим цвітом   |(2)
Мамина вишня в саду.       |