Не повірив мені, не зумів дочекатись,
І коли повернулась, не було куди вертатись.
Не повірив мені, поки світом блукала,
Інша в серці твоїм моє місце зайняла.

Я так до тебе хочу. Скажи, хіба не відчуваєш ти,
Як серце моє рветься, душа у клітці б’ється
Клітці самоти.
Я так тебе шукаю. Скажи, хіба не відчуваєш ти,
Як кличу серед ночі, ім’я твоє шепочу
Де ти? Де ти?

Не повірив мені, не зумів дочекатись,
І коли повернулась, довелось попрощатись.
Не повірив мені, знаєш, щира я була,
Ще відкрита душа, ще тебе не забула.