1.Хто цілує вуста твої знову, 
Запитав я тебе тихо-тихо.
І мені відгукнулось луною лихо, лихо, лихо.
Хто до серця тебе пригортає,
Думка билася в скроню сумна.
Промайнуло в зеленім розмаї
 Чужина, чужина, чужина, чужина.

Приспів:
Де ти люба моя, де ти мила,
Наді мною твій образ літав.
Так хотілось у даль неозору,
Тільки бог нам піднятись не дав.
Де ти люба моя, де ти мила,
Наді мною твій образ літав
 Так хотілось у даль неозору,
Тільки бог нам піднятись не дав.

2.Хто забрав у нас зоряні роси,
І невже завинив в тому я.
Хто розпестить розбещені коси,
Так я к пестила ніжність моя.
Заросла та казкова стежина,
Зацвіли дикі квіти на ній.
Де ти ніжна і рідна людина,
Я навіки залишився твій.
Приспів: