Вже за обрій сонце сідає
Відпливає у минуле день
При долині жде мене чекає 
Чисте джерело моїх пісень.
Пригадався знов вишневий сад
Рідна хата близька і далека,
Де мене багато літ назад,
Залишив моїм батькам лелека.

Приспів 
А роки летять наче коні воронії
А роки біжать і нема зупину їм
Їх уже назад повернути не зумію
І дитинства сад і весну батькам своїм

Програш

Пригорнутися б до маминого серця
Щоб незнати у житті біди.
З рідних рук напитись, як з відерця
Чистої криничної води.
Поверніться юні літа
Залічіть душі болючі рани
Понесіть в квітучії жита
До мого дитинства до мами

Приспів - 
І весну батькам...
Приспів