Знов зозулі голос чути в лісі,
 Ластівки гніздечко звили в стрісі,
 А вівчар жене отару плаєм,
 Тьохнув пісню соловей за гаєм.

 Всюди буйно квітне черемшина,
 Мов до шлюбу вбралася калина,
 Вівчаря в садочку,
 В тихому куточку
 Жде дівчина, жде.

 Йшла вона в садок повз осокори,
 Задивилась на високі гори,
 Де з беріз спадають чисті роси,
 Цвіт калини приколола в коси.

 Всюди буйно квітне черемшина,
 Мов до шлюбу вбралася калина,
 Вівчаря в садочку,
 В тихому куточку
 Жде дівчина, жде.

 Ось і вечір, вівці біля броду
 З Черемоша п'ють холодну воду,
 У садочку вівчаря стрічає
 Дівчинонька, що його кохає.

 Всюди буйно квітне черемшина,
 Мов до шлюбу вбралася калина,
 Вівчаря в садочку,
 В тихому куточку
 Жде дівчина, жде.

 Знов зозулі голос чути в лісі,
 Ластівки гніздечко звили в стрісі,
 А вівчар жене отару плаєм,
 Тьохнув пісню соловей за гаєм.

 Всюди буйно квітне черемшина,
 Мов до шлюбу вбралася калина,
 Вівчаря в садочку,
 В тихому куточку
 Жде дівчина, жде.
 Всюди буйно квітне черемшина,
 Мов до шлюбу вбралася калина,
 Вівчаря в садочку,
 В тихому куточку
 Жде дівчина, жде.
 Жде дівчина, жде.
 Жде дівчина, жде.