В небі далекім сяяла зірка,
То була ніжна, лагідна жінка.
Жінка, що в Бога, зустріч просила,
Хоч на хвилинку в гості до сина.

Так і приходять посеред ночі,
Мамині руки, мамині очі.
Як відпускати, серце не хоче,
Мамині руки, мамині очі.

Син просит матір, мамо сідайте,
Вдома побудьте, не відлітайте.
Я проведу вас, рано, раненько.
Дайте побути, сину маленьким.

Що їй робити просить дитина,
Син нахилився, впав на коліна.
Стиснув в обійми, лагідну неньку,
Та й посміхнувся, наче маленький.

Знову і знову посеред ночі,
Бачить дитина, мамині очі.
Мамині очі, мамині руки,
А у дитини, вже є онуки.

Знову і знову посеред ночі,
Мамині руки, мамині очі.
Як відпускати, серце не хоче,
Мамині руки, мамині очі.