Вже гуси полетіли ген за небо край,
У вирій синьо-білий ти їх чекай.
Чекай крізь млу осінню, крізь ніч туман.
Чекай і знов засяє сонце нам.
У час прощання, мій коханий, візьми троянду-ружу.
Палає в небі зірка рання вогнем-вогнем останнім.

Кришталь горить крізь морок ночі як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє прощай.

Візьми трояду-ружу і зайди в наш сад.
До тебе спогад рушив мов зорепад.
Гіркі хвилини смутку крізь дні, роки,
Хай світять нам червоні пелюстки.
У час прощання, мій коханий, візьми троянду-ружу.
Палає в небі зірка рання вогнем-вогнем останнім.

Кришталь горить крізь морок ночі як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє прощай.

Кришталь горить крізь морок ночі як сонячний розмай.
А серце вірити не хоче в твоє прощай
в твоє прощай
прощай
прощай...
в твоє, твоє, твоє прощай
прощай...