А у неї коло хати
Квіти буйно розцвітають
Покохав її до болю,
Туга моє серце крає.

Пр-в.
Ой ти Марічко-чарівнице
Вроди своєї дай напиться
Бо не забуду 
Бо не забуду я тебе.

Ой і гарне в неї личко,
У косі у неї стрічка.
Чорні очка, мов той терен,
А зовуть її Марічка.

Пр-в
Ой пішов же я до війська
Пішла мене проводжати,
Міцно так поцілувала
І казала буде ждати
	
Пр-в
Як служив я аж два роки
Дівчинонька вірно ждала
І казала що в розлуці
Ще вірніше по кохала.
Пр-в