Десь там за високою горою,
Ой, за горою крем'яною,
Широчіє до ріки долина,
Там живе коханая дівчина.
І шолково одяга щоранку
Цвітом в поля вкриту вишиванку,
І жене череду на стернину,
Заквітчану, наче скатертину!

Приспів:
Ой, чому та й на світанку |
Одягнула вишиванку        |
І побігла в чисте поле,   |
Синьоока моя доле,        |
Де цвітуть волошки сині,  |
Наче очі твої милі,       |
Скажи мені                |
Правдоньку ще нині?!?     | (2)

Ой, сідлаю коня вороного
Та й почую стукіт серця мого,
Коли гляну на свою дівчину,
Наче в полі молоду калину,
Коли житом повниться Запілля,
Восени гуляємо весілля,
І принеси доленьку багату,
Вишита сорочка, в нашу хату!

Приспів. (2)