Я в афганських горах так далеко від дому і друзів
І мене розколола неначе на двоє війна
Тут пізнати я зміг що життя архітектор іллюзій
Що лише на війні їх розвіяти можна сповна

Я пишу вам листа я благаю вас пані фортуна
Щоб дороги мене до батьківської хати вели
Тут в горах дотягтися не важко до синього неба
Та нам неба не треба, торкнутись б своєї землі

Приспів:

Тут хвилини хоробрості варті за роки вагання
Кожен тут у бою відвоює свою висоту
А ту дружбу яка народилася в Афганістіні
Берегтиму як компас душі, як найвищу мету
А ту дружбу яка народилася в Афганістіні
Берегтиму як компас душі, як найвищу мету

/Програш /

Ми вростаємо в землю щоби зовсім у ній не лишитись
Ми долаєм себе, нещадно вбиваючи страх
Але всяку ціну за життя я би зміг заплатити
Сам найвищий суддя я собі і Христос і Аллах

Приспів / Програш / Приспів: