Батьківська хата так сумує,
Одна, мов квітка, при дорозі,
Мене не бачить і не чує,
Не був давно я на порозі.
Батьківська рідна стара хата,
Ти на пісні була багата,
Рідні місця з дитинства звичні,
Душа моя тут буде вічно.

Приспів:
В столиці бачу звичайне небо,
Йому я вдячний, що маю тебе,
Згадай, кохана, як сад шепоче,
Згадай ту хату й ті наші ночі!

Село моє, далеке й рідне,
Стежки дитинства незабутні,
Якось старієм непомітно,
Дитинства друзі вже не звуть, ні.
Вже не впізнаєш свого сина,
Але й тебе теж не впізнати,
Кохання цвіт, цвіте калина,
цвіте калина біля хати.

Приспів.

Вже не впізнаєш свого сина,
Але й тебе теж не впізнати,
Кохання цвіт, цвіте калина,
цвіте калина біля хати.

Приспів.