Дощi багрянi листопаду, 
Полинний присмак на губах. 
Я звала радiсть на пораду, 
Але пришла чомусь журба. 

Та дайте, я ще раз напьюся
Iз чашi дивної пори. 
Вже вiдлетiли бiлi гуси, 
Забравши лiта кольори. 

Припев: 
Листопад, листопад, давня згадка у словi, 
Як прощальна сльоза, як вiдлуння любовi. 
Листопад, листопад, я тобi не дозволю
Прилетiвши у сад замести мою долю. 

I ти, закутаний в багрянцi, 
Не вiдгукнеш - не вiдгукнусь. 
У листопадовому танцi 
Ми загубилися чомусь. 

З останнiми листками саду
Вiддаленiли я i ти
Дощi багрянi листопаду
Вже нас не можуть вiднайти. 

Припев (2 рази): 
Листопад, листопад, давня згадка у словi, 
Як прощальна сльоза, як вiдлуння любовi. 
Листопад, листопад, я тобi не дозволю
Прилетiвши у сад замести мою долю.