Були, були на сонце сподівання
Та раптом темна хмара надійшла 
І серце вкрила прохолодь чекання
І на душі поменшало тепла.
Де пахкотіли трави-медоноси,
Запахло гірко духом полину.
Вже соловей не п'є досвітні роси,
Не будить в серці ніжності струну.

Приспів:
А що знайдеш, а що загубиш
Ніколи не вгадаєш. 
Коли нема того, що любиш,
То любиш те, що маєш.
А що знайдеш, а що загубиш
Ніколи не вгадаєш. 
Коли нема того, що любиш,
То любиш те, що маєш.

На самоті смеренні тим, що маєм 
Ховаєм жаль за тим чого нема
В тумані мрій надії переймаєм 
І спокушаєм віру крадькома 
Не кожне серце знається в коханні 
Що нам дано,приймаємо як є 
І тим себе втішаємо в шуканні
Що десь комусь нас може не стає  

Приспів:
А що знайдеш, а що загубиш
Ніколи не вгадаєш. 
Коли нема того, що любиш,
То любиш те, що маєш.
А що знайдеш, а що загубиш
Ніколи не вгадаєш. 
Коли нема того, що любиш,
То любиш те, що маєш.

Проіграш

Приспів:
А що знайдеш, а що загубиш
Ніколи не вгадаєш. 
Коли нема того, що любиш,
То любиш те, що маєш.
А що знайдеш, а що загубиш
Ніколи не вгадаєш. 
Коли нема того, що любиш,
То любиш те, що маєш.