День зачинив своi синi  дверцята,
 И над колискою схилиться мати:
 - Спи, мiй соколику, спи, мiй синочок…
 Спи, мое сонечко, спи…

 Поруч я, поруч, тебе я зiгрiю,
 Наче осяяну зорями  мрiю,
 Спи, моя квiточка, спи, мiй синочок,
 Спи, мое сонечко, спи…

 Пр:
 Я бажаю тобi, немовля,
Чтоб для тебе розквiтла земля,
 Шлю розмаi  веснянi – для тебе,
 И уквiтчане зорями небо
 Щоб Пречиста тебе сберегла,
 Щоб  могутнii  крила дала,
 Щоб  цвiли волошковi поля –
 Я бажаю тобi, немовля…

 Будуть для тебе коханi долонi,
 Снiв оксамити й жагуче безсоння,
 Все ще попереду – радiсть и скрута…
 Спи, мое сонечко, спи…

 Як би хотiла я серце вiддати,
 Тiльки б тобi тоi скрути не знати,
 Щоб не дивилась тривога у вiчi…
 Спи, мое сонечко, спи…

 Пр:
 Я бажаю тобi, немовля,
 Чтоб для тебе розквiтла земля,
 Шлю розмаi веснянi – для тебе,
 И уквiтчане зорями небо;
 Щоб Пречиста тебе сберегла,
 Щоб  могутнii  крила дала,
 Щоб  цвiли волошковi поля –
 Я бажаю тобi, немовля…